Відкриття Будинку культури

Твій гордий дух і непокора
Що їх і небо не поборе
Для смертних прикладом стає

Сьогодні прикладом як потрібно реалізовувати проекти в Старовижівському районі є село Смідин. Четвертого лютого село Смідин заполонили гості з навколишніх сіл : Рудні, Паридуб, Лісняків, Журавлин і селища Стара Вижівка. В будинок культури зійшлися майже всі смідинці . Звістка про відкриття оновленого будинку культури, освячення нового дитячого майданчика, підняття найбільшого і найвищого в районі Прапора України надихнула і згуртувала місцевих мешканців. Смідинці довго йшли до цих визначальних подій.

Хто тільки не говорив про ремонт закладу культури в селі Смідин, але далі слів справа не рухалась. Рік назад Народний депутат України Ігор Гузь вперше на зборах односельчан сказав, що так далі жити не можна: пройде ще з десяток років і село сп’ється остаточно, підняти його стане не можливо і запропонував свій план розвитку Смідина і навколишніх територій. Трьох година розмова переконала одиниці. Більшість, як зазвичай поставилась з недовірою. І дійсно найтяжче було розтопити лід недовіри, згуртувати людей, щоб вони повірили у власні сили.

І це вдалося. Через півроку прийшли перші позитивні результати. Була створена громадська організація Смідинська ініціатива, було перекрито приміщення дільничної лікарні і амбулаторії, створено сайт села в інтернеті, затверджений план розвитку громади на 2017 рік. На протязі року смідинці активно вчилися. Провели семінар – тренінг, побували декілька разів в сусідній Польщі, вивчали досвід зразкової громади в с. Бобриця, подивились як працює Верховна Рада України, вивчали досвід роботи об’єднаних громад Волині. Пройшов рік і село змінилося. Багато чого було вперше – це і вулична бібліотека і сільська газета, і найбільший стяг в районі, який майорить в центрі села, і вперше купалися на Водохреще, і вперше відкривали ялинку в центрі села, і вперше можна спостерігати за подіями в селі в режимі он-лайн, і вперше візитівка села Смідин – лялька мотанка і смідинський мед – сильний імунітет . Це вперше сьогодні стає досвідом, за яким потягнуться громади сусідніх сіл.

Щиро радію разом із Смідинською громадою за їхні здобутки. А вони досить вагомі. До найкращої школи в районі додався найкращий актовий зал будинку культури, новий дитячий майданчик, відкрито четверту дитячу групу в місцевому садочку, зроблено перший крок по створенню Смідинської об’єднаної громади – Руднянська сільська рада дала згоду на створення Смідинської ОТГ. Головне, що люди повірили в позитивні зміни, повірили, що багато чого можна зробити власними руками.

Такої кількості людей в центрі села я вже давно не бачив. І дорослі і діти спішили на свято. І воно вдалося на славу. Зал Будинку культури був заповнений повністю, люди стояли в проходах в фойє. Виступаючи перед земляками народний обранець Ігор Гузь насамперед подякував землякам за взаєморозуміння і підтримку, далі Ігор Володимирович сказав, що дуже багато зроблено за рік, що минув, але попереду, ще більше роботи. Це і створення Смідинської об’єднаної громади, яка в майбутньому переросте в містечко Смідин. Це і створення повністю безалкогольної громади, де прикладом є село Лісняки , в якому на протязі декількох років не виробляють і не продають горілчані вироби. Це і нові інвестиції вже в об’єднану громаду і багато інших завдань, тому ваша підтримка, ваша безпосередня активна участь в усіх проектах дасть той розвиток громади, який ми всі чекаємо.

Далі Ігор Гузь нагородив подяками Народного депутата активістів громади, будівельників. Побажав усім присутнім здоров’я, миру і процвітання. Нагородження продовжив Смідинський сільський голова, який зачитав рішення Смідинської сільської ради про присвоєння звання Почесний громадянин села Смідин Гузю Ігорю Володимировичу під номером один, Галині Панасюк – під номером два.

Майстриня народного мистецтва Людмила Козачук подарувала народному обранцеві картину оберіг і від громади вклонилася до ніг. Вітав із святом смідинців і голова районної ради Юрій Кудацький та заступник Голови РДА Петро Філюк. А гарний патріотичний концерт додав того піднесення і святковості, які так необхідні нам сьогодні.

Василь Романюк